Аватар користувача
Зареєстрований

Хто заснував місто Львів?

Яким воно було колись?

Закриті питання – оцініть найкращу відповідь символом пальця.

Обговорення: жодних внесків

Поділитися:

Відповіді:

Аватар користувача
Передовий

Археологічні розкопки свідчать, що район Львова був заселений ще у V столітті[19]. Львів був заснований князем Данилом Галицьким, як удільне місто для його сина Льва. Перша письмова згадка про Львів, датована 1256 роком, міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави — Холмі.

Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львів став центром Галицької митрополії Константинопольського патріархату. Львів був важливим торгово-економічним і політичним центром Східної Європи. Давньоруський Львів складався з дитинця та укріпленої осади в районі сучасної площі Старий Ринок.

У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули нову владу і утворили незалежну республіку. У 1349 році Казимир III Великий повертає владу над Львовом. Казимир Великий поруч з давньоруською осадою заклав нові міські квартали, які стали зачатком сучасного Львова. Будівництво було доручене німецьким архітекторам, які збудували готичне місто-фортецю, обмежену сучасними вулицями Лесі Українки, Підвальною, Валовою та проспектом Свободи. Місто отримало статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. Місто мало пряме королівське управління, аж поки у 1356 році йому було дароване маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи повернулися до міста, яке стало адміністративним центром Руського воєводства.

В 13-14 століттях Львів став містом з переважаючим польським та німецьким населенням. Документи магістрату велися саксонським діалектом німецької мови[20]. Місто поступово окатоличується, що згодом спричиняє опір православних українців — тут діє церковне братство та греко-слов'янська школа. Набувають значимості вірменська та єврейська діаспори.

Панорама Гогенберга. 1618 рік

У 1527 році сталася найстрашніша пожежа в історії міста: дерев'яний готичний Львів згорів дотла. Розглядалася можливість відбулови міста на новій території, однак вона не була зреалізована. Архітектурний образ нового Львова був сформований запрошеними з Північної Італії архітекторами, які виконали його в ренесансному стилі.

У добу Середньовіччя розвитку набули цехове ремісництво та торгівля — місто лежало на перетині торгових шляхів зі Скандинавії на Балкани та з Азії в Західну Європу. У 1379 році Львів отримав так зване «право складу». Згідно нього, всі купці які везли будь-які товари через місто, зобов'язувалися протягом двох тижнів виставляти свій крам на продаж у Львові, і лише те, що не продали, могли везти далі. Згодом магістрат заборонив іноземним купцям проводити торги між собою, що вкрай позитивно позначилося на багатстві міста[21].

Однак, з посиленням експансії Османської імперії в Європу, торгівля зменшувалася, а місто бідніло. Тоді було вирішено розвивати місцеве виробництво. Основними продуктами експорту стали риба, яку львів'яни вирощували в довколишніх ставках і річках; віск, для якого магістрат видав спеціальну торгову марку та пушина, особливо, соболі, обсяги експорту якого сягали десятків тисяч шкірок[22]. Львів також вважався найбільшим складом вина в Європі[23]. Це дало змогу місту «розквітнути з попелу». У 1572 році до Львова переїхав першодрукар Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книжки. У 1661 році у місті було засновано Колегію Єзуїтів — матір Львівського університету. У першій половині 17 століття Львів, з населенням 25—30 тисяч чоловік, стає найбільшим містом на території сучасної України.

Проспект Свободи. Початок ХХ століття

Готель «Жорж» і початок проспекту Шевченка. Початок ХХ століття

У цей період Львів пережив дві облоги військами Богдана Хмельницького, численні татарські та турецькі набіги. Найвідомішими з них є:
1648 — перша облога Богдана Хмельницького: війська Кривоноса заяняли Високий Замок, однак, місто, перебуваючи за крок від завоювання, заплатило козакам і татарам викуп;
1672 — за наказом Мухамеда IV турки і козаки Дорошенка напали на Львів, і, маючи перевагу у 230 разів, не змогли заволодіти містом, погодившись на викуп, який Львів виплачував 7 років;
1675 — турецька армія під проводом Ібрагіма Шишмана підійшла до Львова, однак була розбита військами Яна ІІІ Собеського під Лисиничами;

Однак, Львів був здобутий лише раз — шведськими військами під час Великої Північної війни у 1704 році. Втім, численні облоги та набіги завдали Львову значної економічної шкоди: наприкінці 17 — на початку 18 століття місто поступово занепало.

У 1772 році, внаслідок Третього поділу Речі Посполитої, Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галичини і Волині. У 1777 році австрійська влада почала зносити міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Нові квартали споруджувалися, передовсім, у стилі класицизму. Під час австрійського панування у місті активно розвивалася наука і культура: було збудовано два великі театри, реорганізовано університет і відкрито Політехніку, організовано видавничу справу, запроваджено вуличне освітлення, громадський транспорт, залізничне сполучення. У цей період у Львові було винайдено гас і гасову лампу, запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст.

В першій половині 19 століття влада намагалася онімечити місто, що вилилося в масові акції протесту під час «Весни народів» у 1848 році. Відень був змушений піти на поступки полякам і українцям. Згодом місто стало центром українського та польського національних визвольних рухів, адже закони в Австро-Угорщині були демократичнішими, ніж у Росії чи Прусії, до складу яких входили в цей час Польща і Україна. За австрійського панування у Львові, як і раніше, переважало польське населення, хоча німецька, єврейська, українська та вірменська меншини були доволі впливовими.

Джерело: Енциклопедія Львова. В 2-х томах / Андрій Козицький, Ігор Підкова. — Львів : Літопис, 2007 — 2008.

 

Обговорення з цього питання

 

Це питання не обговорювалося

Увійти

Задайте запитання, дайте відповідь, приєднайтеся, …

почати тут

Реклама

 

Ваш запит опрацьовується, зачекайте будь ласка.